Круглий стіл: Сприяння іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для дрібних фермерів після відкриття ринку землі
Круглий стіл: Сприяння іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для дрібних фермерів після відкриття ринку землі
Щодо плану дій із забезпечення доступного фінансування
Для того, щоб при відкритті ринку сільсьгосподарської землі виграли в першу чергу дрібні сільгоспвиробники, для фермера мають бути забезпечені доступні кредити для придбання землі в іпотеку, оскільки далеко не всі аграрії матимуть вільні кошти для її купівлі.
Про це говорили 22 вересня 2020 року під час круглого столу представники уповноважених державних установ та провідних українських банків, а також українські та міжнародні експерти. Захід був організований Незалежною асоціацією банків України (далі – НАБУ) за сприяння Проекту ЄС та Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» у співпраці з Офісом Президента України.
В рамках круглого столу учасники обговорили існуюючі обмеження для кредитування та шляхи зниження вартості банківського кредитування для сільгоспвиробників, особливо для малих та середніх фермерів.
Серед ключових питань, які можуть на початковому етапі стримувати розвиток іпотечного кредитування фермерів, учасники визначили – брак даних для проведення оцінки вартості землі, а також високі операційні витрати банків на видачу невеликого обсягу кредитних позик, що врешті позначитиметься на розмірі відсоткових ставок, які має сплачувати позичальник.
Щодо створення єдиної бази даних цін на придбання та оренду сільськогосподарських земель як основи для оцінки земель, Клаус Дайнінгер, провідний економіст Групи досліджень розвитку Світового банку, представив результати дослідження, використовуючи нові дані, надані ДП «Національні інформаційні системи» та Міністерством юстиції, які стали доступними в результаті співпраці між ДП та проектом ЄС / Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» з метою розробки програмного забезпечення, що дозволяє реєструвати ціни на земельні трансфери. Проаналізовано результати близько 43 000 договорів оренди сільськогосподарської продукції, близько 4000 оренди емфітевтичних та близько 3000 іпотечних кредитів на несільськогосподарські землі, зареєстровані за період з січня 2019 року по червень 2020 року включно і демонструють чіткі відмінності у вартості земель між областями.
«Дані про ціни повинні бути доступними із записів реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки Закон 340-IX зобов’язує вносити інформацію про ціни в процесі реєстрації прав власності. Враховуючи обсяг операцій, швидкі дії Міністерства юстиції щодо інституціоналізації звітування про ціни разом з аналітичною роботою можуть дозволити запровадити модель масової оцінки землі не пізніше, ніж до кінця 2121 року. Вкрай важливо аби Національний банк України також був залучений до цього процесу», – зауважив пан Дайнінгер.
На думку заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільсткого господарства Тараса Висоцького, зробити кредити доступнішими для дрібних фермерів допоможе й Державний аграрний реєстр. Міністерство запровадить автоматизовану система розроділу державної підтримки в 2021 році на основі Аграрного реєстру, яка наразі запроваджується в пілотному режимі за підтримки ЄС та Світового банку. «Усі зареєстровані в системі аграрії отримають доступ до державної програми компенсації відсоткової ставки за банківським кредитом, а банки матимуть доступ до всієї інформації, що зменшить витрати для банків і сприятиме позитивному рішенню при видачі кредита», – зауважив заступник міністра.
В рамках заходу також обговорювалося впровадження законодавчої ініціативи, яка передбачає створення фонду часткового гарантування кредитів. Йдеться про законопроєкт 3205-2, який був розроблений за участі експертів Європейського союзу та Світового банку, і передбачає надання державних гарантій по сільськогосподарським кредитам, в разі якщо фермер не має забезпечення для розвитку своїх проектів, включаючи купівлю землі. Фонд часткових гарантій можна використовувати для придбання землі та обладнання.
«Ми сподіваємось що законопроєкт про створення Фонду часткового гарантування кредитів буде ухвалений Парламентом в цілому найближчим часом. Далі за активної участі Нацбанку та уряду ця інституція буде створена і допоможе малим фермерам у розвитку їхнього бізнесу та доступу до ринку землі», – зауважив Вахе Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору Світового банку з питань глобальної практики фінансів та ринків у Світовому банку.
Серед інших кроків, які мають сприяти розвитку банківського кредитування на придбання сільськогосподарських земель учасники круглого столу відзначили удосконалення процедури повернення земель як предмету застави, звернення стягнення шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса, забезпечення прозорих торгів через СЕТАМ і Prozorro, запровадження інституту довірчої власності, який має краще захищати кредитора та мінімізувати можливості для зловживань з боку боржника, а також вдосконалення відносин щодо емфітевзису. Представники банків також звернули увагу на доцільність підвищення коефіцієнту ліквідності забезпечення землі, який наразі складає 0,35.
Керівник програм з інфраструктури та сталого розвитку представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Бахер Ель-Хіфнаві звернув увагу присутніх на те, що окрім ухвалення законопроєкту 3205-2, для успішного відкриття ринку землі досі бракує кількох ключових законів, зокрема профільний комітет найближчим часом має винести до розгляду в другому читанні законопроєкти 2194 та 2195.
«Ми не маємо забувати про те, що ще залишається кілька законів, які мають бути ухвалені, для того, щоб була забезпечена прозорість і безпека ринку, а також доступ малих фермерів до кредитування. Сподіваємось, що ці закони будуть ухвалені за той час, який залишився до відкриття ринку землі. Ці закони підвищать ефективність ринку землі, скасують регулятивні обмеження щодо іпотечного кредитування фермерів та спростять доступ до кредитів», – сказав Бахер Ель-Хіфнаві.
Президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов повідомив присутніх, що експерти Школи спільно із Світовим банком та іншими експертами і установами працюють над моніторинговою системою, яка включатиме в себе всі необхідні закони та підзаконні акти, які мають бути ухвалені за той невелики проміжок часу, який залишається до відкриття обігу земель сільгоспризначення. «Обсяги такі, що для запуску ринку необхідно приймати по дві постанови в тиждень. Критично важливо встигнути, щоб уряд та всі уповноважені державні установи розуміли важливість швидких кроків у цьому напрямку», – додав він.
В цілому банківська спільнота висловила зацікавленість у розвитку кредитування фермерів на купівлю землі та вже розпочала розробку таких програм для фізичних і малих юридичних осіб.
Модератор заходу, радник Голови Офісу Президенту України Вікторія Страхова, подякувала учасникам та оголосила, що цей круглий стіл стане першим у серії обговорень існуючих обмежень з метою їх усунення та розширення іпотечного кредитування дрібних фермерів для вчасного для відкриття ринку землі.
В роботі круглого столу взяли участь керівники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерство юстиції України, Національного банку України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Київської школи економіки та 17 найбільших українських банків. Читайте будь ласка прес-реліз НАБУ за посиланням.
