Українські дрібні власники землі потребують більше інформації про ринок землі та новації у земельному законодавстві

Безкоштовна правова допомога публікує результати першого в Україні опитування щодо правової обізнаності, знання про ринок землі та адміністративні аспекти землекористування.

53% українців потребують більше інформації з питань функціонування ринку землі та новацій у земельному законодавстві, тоді як 7% респондентів планують купити землю, 9% – планують продати, а 3% – як купити, так і продати. Такі дані дослідження, в ході якого було опитано 1000 осіб (60% жінок та 40% чоловіків), випадково обраних з бази клієнтів Безоплатної правової допомоги, з усієї України у червні та липні 2021 року. Опитування проведено Координаційним центром Безоплатної правової допомоги за сприяння проєкту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», що впроваджується Світовим банком та фінансується Євросоюзом.

Дослідження «Готовність землевласників та землекористувачів до впровадження земельної реформи» доступне українською та англійською мовами.

У презентації дослідження 19 серпня 2021 року взяли участь Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України, Олександр Баранов, в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги, Марина Шпікер, соціологиня, аспірантка кафедри соціології Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» та Клаус Дейнінгер, провідний економіст Світового банку.

«Ми побачили, що більшість людей, які брали участь в цьому опитуванні, потребують правової інформації,  насамперед – з земельних питань. Система безоплатної правової допомоги, яка відтепер регулярно може проводити соціологічні дослідження, здатна «покривати» цей правопросвітницький запит. Розповідати про права людей у сфері земельних відносин, застосовувати всі методи, починаючи від безпосереднього спілкування і закінчуючи застосуванням діджитал-технологій», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

«Результати опитування свідчать про потребу в інформуванні та правопросвітництві, особливо через ті канали комунікації, які популярні серед певних категорій населення. Наприклад, для старших вікових груп – це національні та місцеві телеканали, преса та радіо», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов. «Те, що людей найбільше цікавлять саме ці питання у земельній сфері, підтверджується кількістю переглядів консультацій на цю тему у нашій правничій Вікіпедії «WikiLegalAid», – підсумував він.

Клаус Дейнінгер, провідний економіст Світового банку, сказав: «Опитування показує, що брак поінформованості та інформації є навіть більшим, ніж очікувалося. Наприклад, 19% респондентів, які зазначили, що хочуть або купити, або продати землю, є менш поінформованими з земельних питань, ніж сукупна вибірка опитування. Зміна цього є негайним пріоритетом для забезпечення позитивних результатів від реформи ринку землі. Інший приклад – лише 29% респондентів знають, що уряд надає фінансову підтримку фермерам, і лише 6% змогли назвати конкретну програму підтримки, тож ті, хто не знають просто втрачають таку можливість. Всі ці данні надають державним установам та політикам багато практичної інформації для покращення комунікації із громадськістю щодо реформи ринку землі. Проведення повторного опитування є важливим, щоб перевірити, чи покращився рівень обізнаності українців з земельних питань та визначити найефективніші інструменти для  цього».

Ключові висновки

 Ціна на землю. Ринок землі в Україні запрацював 1 липня 2021 року. Якщо прийняти за реалістичну середню вартість землі у 40 000 грн за гектар (за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, липень 2021 року), вірно спрогнозували ціну лише 18% опитаних, тоді як 15% вказали нижчу ціну і 18% вищу. Потенційні продавці мають дещо вищі цінові очікування, ніж покупці, але ця різниця не дуже велика. Однак 39% усіх респондентів (29% підгрупи потенційних покупців та 31% потенційних

продавців) навіть не змогли припустити, скільки коштуватиме один гектар. Власників землі однаково багато серед чоловіків та жінок (відповідно 81% та 84%) і так само – тих, хто обробляє понад 10 гектарів землі (4% та 6% відповідно). Жінки менш обізнані з цінами на землю, хоча 18 % планують купувати землю, а 22 % – продавати.

Знання земельного законодавства. Поінформованість про земельне законодавство можна розділити на дві категорії: щодо ринку землі (оренда та купівля землі) та з питань землеустрою. 26% респондентів мають низький рівень знань щодо оренди землі, 22% – щодо управління земельною ділянкою. Суттєвих відмінностей у рівні запиту на інформацію між чоловіками та жінками немає. Люди старшого віку, а також ті, хто живуть у селах мають нижчий рівень знань, незалежно від того, якою кількістю землі вони володіють. Ті, хто планують купувати землю, краще поінформовані, ніж потенційні продавці.

Потреба в правовій інформації. Результати дослідження демонструють, що 53% респондентів недостатньо поінформовані про останні зміни у земельному законодавстві. Попит на інформацію є найбільшим у тих, хто розглядає можливість продажу (68%) або купівлі (75%) землі. Орендарі (61%) та ті, хто обробляє 3-10 га землі (62%), також демонструють більший попит на інформацію. Результати дослідження також підтверджують високу потребу в правопросвітництві та інформування людей похилого віку та мешканців сіл – груп, до складу яких входить порівняно більше жінок, ніж чоловіків.

Канали комунікації. Найбільш вдалий канал комунікації з певної групою залежить від віку, рівня доходу та місцезнаходження. При цьому Інтернет (41%) та національне телебачення (30%)  найпопулярніші в середньому. 60% потенційних покупців землі віддають перевагу Інтернету, однак лише 37% потенційних продавців землі віддають перевагу національним телеканалам. Люди з найнижчим рівнем знань щодо земельного законодавства віддають перевагу національним телеканалам (44%), меншою мірою – інтернету (22%) та близькому оточенню (18%)

Довіра до різних джерел інформації. Джерелами достовірної інформації про землю, яким довіряють респонденти, є нотаріуси (62%), місцеві державні реєстратори (58%), місцеві представники Державного геокадастру (56%) та органи місцевого самоврядування (49%). Однак слід зазначити, що значна група респондентів (30-40%) вважала ці ж джерела ненадійними. Рівень задоволеності тих, хто скористався системою Безоплатної правової допомоги, високий: 91% повідомили, що задоволені отриманою інформацією чи підтримкою, а 90% порадили би сусіду звернутися до системи БПД, якби у нього чи неї виникла проблема у сфері земельних відносин. Порівняно менш задоволеними є старші та бідніші люди, а також мешканці західного регіону – хоча й серед них більшість позитивно відгукується про досвід звернення до юристів БПД.

Про опитування:

Опитування проводилось методом телефонного інтерв’ю з 19 червня по 21 липня 2021 року. Усього було опитано повнолітніх 1000 осіб, які повідомили, що мають у власності чи користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Телефонні номери були відібрані з клієнтської бази системи БПД серед тих, хто вперше звернувся до системи у 2020-2021 роках із питань, пов’язаних із землею. Оскільки генеральною сукупністю були клієнти системи БПД, тобто люди, які принаймні раз отримували правову допомогу протягом останніх 1.5 років, можна припустити, що за умови проведення репрезентативного опитування серед українських землевласників та землекористувачів показники правової обізнаності та правоспроможності були би нижчими порівняно з одержаними в цьому дослідженні.

Завантажити повний текст дослідження: Implementation Land reform_20-08-2021_Ukr

Про результати від Безкоштовної правової допомоги: https://bit.ly/3znfQtY 

Ukrainian