Забезпечення доступних кредитів для малих фермерів під час відкриття ринку землі: які завдання стоять перед державою, банками та фермерами

Для того щоб малі фермери вповні скористалися перевагами від запуску ринку землі, ключовою передумовою є доступ до фінансових ресурсів. Згідно з проведеними оцінками, лише 2% від довгострокових фінансових потреб фермерів та 50% від їхніх короткострокових потреб задовольняються банками у поточний час, що вже стримує розвиток малого фермерства в Україні.

Ці питання обговорювались під час круглого столу “Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі”, який відбувся 4 листопада 2020 року. Круглий стіл був організований Київською школою економіки спільно з програмою ЄС та Світового банку “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.

Поки що невелика кількість малих фермерських господарств можуть отримати доступ до фінансування для купівлі землі та інвестицій.

Фермери називають 4 критичні проблеми під час отриманні кредитів:

  • високі відсоткові ставки;
  • значна сума першого внеску;
  • брак застави;
  • складність адміністрування бухгалтерської та фінансової звітності.

Президент KSE, колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (2019-2020) Тимофій Милованов заявив, що критично важливо, аби під час запуску земельної реформи 1 липня 2021 року малі фермери мали доступ до фінансування: “Якщо не буде нормального доступу до фінансування, умови ведення бізнесу для малих і великих агропідприємств будуть неоднаковими.  Це спотворить ефективність і справедливість ринку, з’являться ризики делегітимізації реформи, тому що не буде рівних правил гри. Тому важливо зробити всю домашню роботу до запуску ринку землі, щоб і регулювання, і фінансування було нормальним”.

Олег Бачинський, засновник виробничого кооперативу “Як бджола”, зазначив, що співпрацювати з банками наразі важко, і вони не завжди готові кредитувати малих фермерів:

“Я намагався взяти кредит на купівлю трактора, але банк вимагав сплатити 50% його вартості як стартовий внесок, тому довелося скористатися послугами лізингової компанії під більший відсоток, але без такого значного початкового внеску”.

Іван Слободяник, голова Всеукраїнського конґресу фермерів, голова громадського об’єднання «Агро-Продовольча Рада», вважає, що ключовим інструментом в отриманні доступу до фінансування має стати запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів.

За його словами, прийнятними для фермерів є кредити під 2% у доларах та 5% – у гривнях. “Тільки з такими умовами ми б могли без стресу і страху чекати запуску ринку”, – додав він.

“Для малих агровиробників важливим питанням при отриманні кредитів є застава, оскільки не у всіх вона є у достатніх обсягах. Відміна мораторію зробить землю сільськогосподарського призначення цікавішим об’єктом застави для банків”, – вважає Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

На його думку, важливо запровадити кредитну програму для малих  фермерів. Він зазначив, що дрібні землевласники також потребують допомоги під час розробки бізнес-планів та в отриманні доступу до консультацій із питань розвитку власного господарства, а також до інформації про доступні державні програми з розвитку сільськогосподарської кооперації.

Крім того, слід запровадити низку фіскальних змін для того, щоб уможливити виведення у легальне поле тих виробників, які здійснюють тіньовий обробіток землі без сплати податків – стан, який охоплює 30-35% сільгоспземель в Україні.

Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків України, зазначила, що банки мають бажання кредитувати фермерів, і що запуск ринку землі розширить пропонований набір фінансових інструментів.

“Ми активно підтримуємо відкриття ринку землі. Якщо земля стане ліквідним активом, який можна продати на прогнозованих умовах, то кращої застави годі шукати. Наші поточні можливості кредитувати дрібних землевласників обмежує мораторій”, – пояснила вона. О. Коробкова також підкреслила, що для банків ключовим фактором оцінки кредитоспроможності фермера є наявність прозорої фінансової звітності.

Лариса Бондарева, заступниця голови правління «Креди Агриколь Банку» та Євген Заіграєв, керівник дирекції МСБ Приватбанку, повідомили, що їхні банки розробляють програми іпотечного кредитування для малих і середніх фермерів. Основними факторами, які обмежують доступ дрібних землевласників до кредитних ресурсів, є брак прозорої фінансової звітності у фермерських господарств та занепокоєння щодо вартості землі через розпорошеність земельних ділянок на різних територіях країни. Банкіри також зазначили, що державна підтримка може сприяти збільшенню обсягів кредитування для малих і середніх фермерів.

“Міжнародна практика свідчить, що Фонд часткового гарантування кредитів – це саме той інструмент, який допоможе малим фермерам отримати доступ до фінансів і фактично є заміною застави”, – вважає Ваге Варданян, провідний спеціаліст фінансового сектору з глобальної практики фінансів та ринків Світового банку у Білорусі, Молдові та Україні. Саме тому ухвалення законопроекту №3205-2 про створення Фонду часткового гарантування кредитів є ключовою передумовою для забезпечення доступних кредитних ресурсів для малих землевласників..

Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, висловив очікування, що законопроєкт №3205-2 буде ухвалений найближчим часом, що надалі дозволить передбачити відповідні кошти на створення Фонду часткового гарантування у Державному бюджеті.

Т. Висоцький зазначив, що створення Державного аграрного реєстру також сприятиме доступу до фінансування для малих фермерів, адже така система може забезпечити банківські установи даними про економічні показники діяльності фермера (за умови згоди останнього). Такий реєстр об’єднає усіх фермерів в єдиній державній інформаційній системі та запропонує фермерам прозорі процедури доступу до програм державної підтримки та інших послуг.

Державний аграрний реєстр уже працює у пілотному режимі завдяки підтримці ЄС та Світового банку. Закон №3295, спрямований на створення Державного аграрного реєстру, був схвалений Верховною Радою у другому читанні 5 листопада 2020 року.

Київська школа економіки розпочала серію круглих столів та публічних дискусій під назвою «Прозорі земельні відносини в Україні», присвячених підвищенню транспарентності в управлінні земельними ресурсами. Проєкт реалізується за сприяння Програми ЄС та Світового банку “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”.

Ukrainian